Проект резолюції

Проект резолюції

тематичного напряму «Національно-патріотичне виховання дітей і молоді в полікультурному середовищі: науково-практичний аспект»

ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Неперервна освіта нового сторіччя: досягнення та перспективи

18-25 квітня 2016 року у м. Запоріжжі на базі Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради відбулася робота тематичного напряму Національно-патріотичне виховання дітей і молоді в полікультурному середовищі: науково-практичний аспект ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Неперервна освіта нового сторіччя: досягнення та перспективи.

Мета тематичного напряму: об'єднання зусиль учених та практиків різних регіонів і країн щодо осмислення досвіду та визначення перспектив подальшого розвитку національно-патріотичного виховання  дітей і молоді в полікультурному середовищі.

Проблемні питання тематичного напряму:

·       Теоретико-методологічні засади національно-патріотичного виховання.

·       Загальнолюдські цінності як основа національно-патріотичного виховання.

·    Соціально-педагогічні  умови   реалізації концепції національно-патріотичного виховання.

·        Зміст  і  форми  національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

Учасники наголосили:

·   національно-патріотичне виховання дітей та молоді має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості, яка плекає українські традиції, духовні цінності, володіє відповідними знаннями, вміннями та навичками, здатна реалізувати свій потенціал в умовах сучасного суспільства, сповідує європейські цінності, готова до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України;

·  національно-патріотичне виховання має набути характеру системної і цілеспрямованої діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, навчальних закладів, інститутів громадянського суспільства, громадян з формування у людини і громадянина високої національно-патріотичної свідомості, почуття відданості своїй державі;

·    в основу   системи   національно-патріотичного   виховання   має   бути покладено ідеї зміцнення української державності як консолідуючого чинника розвитку суспільства, формування патріотизму у дітей та молоді;

·         основними складовими національно-патріотичного виховання мають стати громадянсько-патріотичне, військово-патріотичне, духовно-моральне виховання;

·  один із основних принципів патріотичного виховання - принцип полікультурності, який передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід'ємну складову культури загальнолюдської;

·         в навчальних закладах спільно навчаються представники різних народів з різною національною культурою, різноманітними національними звичаями, психологією і менталітетом, яким властивий поліетнічний характер, що пояснює значимість проблем, пов'язаних з подоланням деяких особливостей і складностей у взаємостосунках учасників освітнього процесу.

Учасники вважають за необхідне звернути увагу на:

·         дефіцит духовності і моральності у суспільстві;

·  наявність істотних відмінностей у системах цінностей, світоглядних орієнтирах груп суспільства, населення певних територій держави, окремих громадян;

·  існуючу гостру потребу в полікультурно-компетентних фахівцях з розвинутим почуттям розуміння й поваги до інших культур, сформованими інтеркультурним менталітетом, критичним мисленням, мобільністю та гнучкістю поведінки у ситуаціях міжкультурної взаємодії, толерантним ставленням до культурних відмінностей різних народів;

·       особливу значущість усвідомлення полікультурності української культури, зумовлену тим, що сучасне українське суспільство об’єднує людей різних національностей, віросповідань та культурних моделей;

·   незавершеність процесу формування національного мовно- культурного простору, стійкості його ціннісної основи до зовнішнього втручання;

·    перетворення інформаційного простору на поле маніпуляцій суспільною свідомістю, продукування ціннісної дезорієнтації;

·         недостатній рівень гармонізації законодавства й управлінських практик у сфері формування громадянської позиції з законодавством та кращими практиками держав Європейського Союзу та інших розвинутих держав.

На підставі вищевикладеного учасники рекомендують:

Забезпечити умови і підтримку з боку держави для ефективної діяльності інститутів громадянського суспільства у сфері національно-патріотичного виховання; підвищення ролі української мови як національної цінності.

Відпрацювати механізми налагодження конструктивної взаємодії між суб’єктами національно-патріотичного виховання; алгоритми координації зусиль науковців і педагогів навчальних закладів з метою узагальнення і поширення практик найкращого досвіду технологій і методик у сфері організації національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

Забезпечити організацію науково-дослідної та методичної роботи у сфері національно-патріотичного виховання; вивчення сучасних виховних систем, технологій і методик у сфері національно-патріотичного виховання.

Запровадити упорядкування та вдосконалення системи допризовної військової підготовки, підготовки з військово-облікових спеціальностей; здійснення заходів, спрямованих на підвищення престижу військової служби; підвищення професійної компетентності фахівців у сфері національно-патріотичного виховання.

Звернути увагу на проблему підготовки педагога, здатного до компетентної професійної діяльності в полікультурному навчальному середовищі, що виступає стратегічним напрямом модернізації вітчизняної освіти відповідно до реалій створення єдиного європейського освітнього простору.

Передбачити під час курсової перепідготовки всіх категорій педагогічних працівників включення спецкурсів та інші заходи, які сприятимуть підготовці педагогічних працівників для професійної діяльності в полікультурному навчальному середовищі та реалізації завдань концепції національно-патріотичного виховання.

Здійснити впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування як основи формування особистості та підґрунтя для національно-патріотичного виховання.

Передбачити організацію та координацію інформаційно-просвітницької роботи у сфері національно-патріотичного виховання.

Учасники відзначають значимість організації роботи тематичного напряму «Національно-патріотичне виховання дітей і молоді в полікультурному середовищі: науково-практичний аспект» ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Неперервна освіта нового сторіччя: досягнення та перспективи.

Учасники висловлюють впевненість, що матеріали конференції внесуть позитивний внесок у становлення і розвиток системи національно-патріотичного виховання дітей та молоді, формування громадянськості та патріотизму учнівської молоді у полікультурному середовищі.
          Організатори висловлюють подяку всім учасникам ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Неперервна освіта нового сторіччя: досягнення та перспективи, які взяли активну участь у роботі.